- Ты какой?
- Третий!
- Молодец, я думала ты пятый!
- Третий плов ем!
В неділю ганялись в Житомирі. О 8.30 я був на Житомирській, через 5 хвилин підкотив Амєрс на своєму 8,5 кг ахтунгу (це ще резина важка була), а ще через 20 хвилин ми уже валили по прекрасній Житомирській трасі в пєпєлаці Скарамуша. Все-таки їхати 1,5 години з двома цікавими співрозмовниками, під металіку і офспрінг, з кондьором - значно, знааачно приємніше, ніж 2,5 год. в унилому ржавому богданчику під гопца-дрица лайцаца. І тепер я точно знаю, універсал - мій вибір.
Приїхали, розпакувались, зарегались, на прикатку. Траса мені одразу сподобалась - є де поригати, є де відпочити, є технічні спуски і вертольотики - треба було думати, вибирати траекторію. Орги постарались, накопали контр-схили, зробили волл-райдик, кілька трамплінчиків - красота!
Перед стартом аматорів розминаюсь до останнього і провтикую місце на старті. Стаю ліворуч в перший ряд і одразу після відмашки ловлю кілька ям в траві, сповільнюючись і пропускаючи вперед десяток гінців, частина з яких виявляюється відчутно повільнішими за мене. Тягнусь за ними по сінглу до першого ригального підйому. Ага - позлазили з веліків, голубчики! На 1-2 рівномірно кручу, проходжу кількох "пішоходів" ще до виположування.
