Броварські Дюни - 2013

Цьогорічний марафон в Броварах став для мене прикаткою нового стампіка-найнера. Завдяки чудовій організації, класній допрацьованій трасі, сухій погоді, та гарній компанії зловив кайф! Результат при цьому показав відстійний. Амерс, зайнявши тут сьоме місце, заявив, що він говно. Я приїхав тридцятим, тому навіть гівном себе назвати не можу :). Зате у мене є сурова фотка з гонки!


Гонка.
Отже, вранці під'їхав на ЖД вокзал зустріти Вячеслава (Heitaver) з Миколаєва - гуру по збірці коліс і просто дуже позитивного товариша. Разом вирушаємо в сторону, яка на народних картах яндекса підписана "3 пл Північна". Тут нас доганяє третій гонєц і каже, що спуск на платформу з іншого боку. Питаю - "ти звідки?" Виявляється з Рівного.

Приїхали без пригод, зареєструвались і на перегляд траси. Повернулись з перегляду за 10 хвилин до старту, ледве встиг забрати "перекус" в Бантіка, зняти утеплювачі колін і зайняти місце на старті.

Перше коло валилось дуже ОК. Намагаюсь тримати пульс 165-175 В кінці другого несподівано зрозумів, що ноги капітально забиті і почали злегка боліти коліна. Оскільки фізухою займаюсь і навантаження несерйозне, пробую зрозуміти на ходу причину такого траблу. Тут до мене доходить, що я звик їздити гонки на середній 32-й зірці системи, а тут дабл 38/24 і мої ноги не оцінили двох кіл на 38-й зірочці. Починаю скидуватись на деяких апхілах на 24-ту, але перепад передачі великий - 38 забагато, 24 замало, доводиться клацати обома манетками, часто не вгадую передачі - розклАд поки незвичний.

На фініші третього кола розумію, що не бачу своєї другої фляги з ізотоніком, приниканої біля траси перед стартом. Скидую порожню флягу, прошу її набрати (хто набрав - дякую за ізотонік!!!) і їду на четверте коло. Отут я і зловив вафлі. Голодно, але карбоснек не їм, знаю що після нього дуже хочеться пити. Терплю, в підсумку це коло я проїхав на 9 хвилин повільніше, ніж своє краще коло.

І тут починається найцікавіше! Фінішую четверте коло "на соплях", за 3 хвилини до закриття фінішу. Стою перед лінією, чекаю. Приїзжає Шилік, він закінчив своє пяте коло і не хоче їхати на шосте. І тут повз мене проїзжає гонець без ленти. Матюкаюсь, стискаю зуби і валю на своє п'яте коло. І це було дуже правильне рішення!

Судячи по фінішному протоколу, четверо гінців проїхали 4 кола швидше за мене і не виїхали на 5-те. Виїхавши на пяте коло, я автоматично їх обійшов. А на 5-му колі, випивши ізотоніка і заточивши карбоснек, я відчув друге дихання, вломив на повну, відіграв 40 сек відставання від Сергія Мордовіна і випередив його ще на 18 секунд. Понтова фотка на початку звіту - з цього останнього кола ;) І головне - мене не круганув Шилік!!11

Роблю висновок - на гонці багато злив через неправильне харчування, питтєвий режим і неприкатаний дабл.

Байк.
Вгору - значно краще, зчеплення хороше, те саме на поворотах. Нерівності звісно найнер зїдає, навіть незважаючи на те, що перекачав колеса (безкамерка, по 2,8-2,9). Особливо в кайф було ломити через повалені дерева. На простенькій трасі броварів проблем в рульожці і затиків не було. 
 
Дабл 38/24 незвично і великий перепад. Потрібно качати фізуху і ставити 38(40?)/26, а поки фізухи немає - ставити 36-ту вперед.
 
Реба - плюш, накачав трішки більше ніж по мануалу, сег 15%, але в ямі пробивалась на трьох колах (це з моїми 79 кг). От думаю - качати більше, чи залишити так і регулювати крутилкою? Магура кастомна хапає як стоп-кран, але модуляція при цьому ОК, дуже задоволений.

Ну і, очевидно, Х9 краще за Alivio, а 11 кг - за 12,5 моєї мерідки.