Гайок Осінь 2013

С утра садимся мы в телегу,

Мы рады голову сломать

И, презирая лень и негу,

Кричим: пошёл! Ебёна мать!

(с) Пушкін Олександр Сергійович

От і закриття мого першого повноцінного сезону. Завдяки групі здоров'я ОФП на МТБ за останній місяць вийшов на непогану, як для хом'яка, форму. Після 16-го місця в Пущі метою-мінімум на Гайок стала десятка в любителях.


Прокинувся в 8.30, закинувся макаронами з томатною пастою, неспішно зібрався, завантажився з Костею Череповським ("пацан з БДСМ-нігером на аватарі") в машину до Саші Майстренка і без пригод і затримок ми добрались до БЦ за 2,5 години до старту любителів.

Вийшов з машини, вдихнув повітря носом, зрозумів що: 1) погода майже літня - добре, що взяв джерсі на короткий рукав, погано, що не взяв шорти; 2) десь поруч здохло і активно розкладається немаленьке таке звірятко.

Зробив два прикаточних кола, потренував переїзд через пірамідку з колод, ще зрозумів що останній апхіл краще бігти. На стереотип "будь мужиком, їдь апхіли до побєдного" я не ведусь - кантрє має бути з головою, особливо коли м'язів бракує. А голова підказує, що коли Vзабігання = Vвиїзжання, а пульс при забіганні нижчий - краще бігати.

Про трасу - орги постарались, з минулої осені додалась технічно-горбиста ділянка, кілька перешкод. Коло бл. 3,4 км, Рельєф - 1/3 ригаємо, 2/3 валимо по сінглу з великими радіусами а-ля Пуща. Плюс пірамідка з колод, один дропик, кілька перешкод. І так 6 разів для любителів, 8 разів - для тренованих любителів, тобто еліти.

Виходимо на старт. Вузько, 40 хомячих тушок, багато недосвідчених - передчуваю бардак, стаю в перший ряд. Праворуч від мене, практично в корчах стоїть Скоттіна. Каже, що прорветься. Натхненно рву зі старту, ззаду долинають очікувані звуки тупєжу і замєса.

А Скоттіну таки затерли в кущі.

Перший поворот - опа, вперше я лідирую, причому пелотону засвітив метрів 10. Одну гірку проходжу першим, пульс 198, вирішую валити палєхчє. Пропускаю кількох гінців, і ще пару - трійку впродовж наступних кіл. Двох гінців правда потім знову добираю і залишаю позаду.

Десь на 2-3му колі, на ровняку, мене доганяє Паша Мазур. Пихтить за спиною. Підїзжаємо до пірамідки з дерева і тут з-за лівого плеча він ломиться на обгон. Пірамідка, єслічо, не передбачає нормальної траекторії для двох гінців:

Відторможуюсь, Паша влітає на пірамідку першим і робить ефектну черезрульку. Об'їзжаю, кричу "А от нєхуй таке робити!". Паша, вибач, на адреналіні погарячкував. Але обганяти на колодах, дропах  і т.п. справді нєхуй, може погано закінчитись. Втім, Паша після падіння повернувся в стрій і обігнав мене ще до кінця кола.

Доречі про дроп(ик) на початку технічної секції. На прикатці і п'ять разів на гонці я його об'їзжав. Памятаючи, як він їздився минулого року:

думав, що часу не втрачаю і не хотів ризикувати. На шостому колі мені вже було ліньки об'їзжати, я його з'їхав і зрозумів, що лошара! На кожному колі я злив по кілька секунд на об'їздах, фактично, легкої нерівності. Трохи заспокоївся лише побачивши фотку, на якій дроп об'їзжає Бант.

Наступні круги їду рівно, обганяю кругових, вони добросовісно пропускають, я не менш ввічливо дякую. Почуваю себе сером. Один раз, правда, на обгоні влетів у глибоченьку яму, але втримав вел, і ще раз мене пропустили на спуску до озера по зовнішній траекторії, де я влетів у адовий розковбас і міцно вчепившись за кермо радів 29-м колесам і нормальному задньому переклюку.

Потім мене добрав хтось у золото-біло-блакитній формі з 30+ і ми разом їхали кілька кіл. На майбутніх гонках були б не зайвими стрічки для різних вікових категорій, зате поговорили трохи.

На останньому, пішому апхілі останнього кола чую ззаду бадьоре "давай чувак, ми з тобою майже в одній команді!". Опа, мене добрав профі-бееміксер з Вінниці, Ваня Медвєдєв. Усміхнений бееміксер на циклокросі. Православному такому циклокросі, з карбовилкою і кантілеверами:

Тягне свій циклокрос, а іншою рукою підштовхує мій вел. 0_0 Такого зі мною ще не робили. Я віддячив, добросовісно протягнувши Ваню за собою до передфінішної прямої. На ній він по-шосейному вирвався у мене з-за спини і заклав відмінний спринт. Я поборовся, але по ровняку легенький циклокрос на тонких зубатих покрах летить офігенно! Фінішую за Ванею.

Байк.  Нарешті відчув єднання зі своїм "інвентарем"! Знайшов свою посадку, поставив перевернутий винос (Syntace F149 90мм замість стоку 105 мм) без проставок і зрізав зайвий шток. Впевнено закладався на швидких поворотах, якось інтуїтивно зловив межу зриву заднього колеса і їхав на цій межі - кілька разів були мікрозаноси, але почувався впевнено. Добре крутилось на апхілах.  Відчуваю, що наступного року шукатиму винос з іще більшим "негативом", але поки -6 град влаштовує.  Кстатє, зважив знятий спешовський алю виніс, 104 грами на 105 мм, not bad.

На спусках і в вологих поворотах радів, що спереду капітан. А от на останньому апхілі задній граундконтрол незмінно буксував, як би плавно я не намагався крутити. Або 1,9 - замала ширина, або граунд контрол - погана покра на зад.

Єднання з вєлом у розпалі.

Тушка. Avg HR 183, Max HR 198. А я то думав, що у мене пороговий 173-174...
Торча не брав, прийшло розуміння, що на гонках в межах години він нафіг не потрібен. А коли не спекотно, то й ізотонік нафік. Лише за півгодини до старту випив магній від судом.

З протоколом орги Гайка традиційно не поспішають, але є відчуття, що мету-мінімум виконав.
UPD: 7-й.

Усім бажаю продуктивного міжсезоння, з деким, правда, іще порубаюсь цього тижня на картодромі :)