X-Zone Forza елімінатор '13

Звітик про елімінатор, з прицілом на тих, кого не було. Так Амерс, я про тебе.

Ранок почався з мук вибору - на чому їхати. Стампік відкинув зразу - важкі колеса і ще важча резина. В поточному сетапі це зовсім не спринтерський велосипед. Підмивало взяти шоссер - 8,5 кг і тонкі сліки. Але я не надто взагалі не володію технікою поворотів на шоссері, а траса Forza складається практично з одних поворотів (див. схему). Крім того, не радувала перспектива потрапити на шосерочку в завал.

Схема траси. Жовтий місток - зрізка.

Тому на картодром приїхав на своїй старій мерідці - 12,7 кг надійного чугунію на вібряках і 1,75'' сліках роад крузер. І не помилився.

Гайок Осінь 2013

С утра садимся мы в телегу,

Мы рады голову сломать

И, презирая лень и негу,

Кричим: пошёл! Ебёна мать!

(с) Пушкін Олександр Сергійович

От і закриття мого першого повноцінного сезону. Завдяки групі здоров'я ОФП на МТБ за останній місяць вийшов на непогану, як для хом'яка, форму. Після 16-го місця в Пущі метою-мінімум на Гайок стала десятка в любителях.

Пуща осіння '13: субота вдалась.

Но мы идем вслепую в странных местах, 
И все, что есть у нас - это радость и страх, 
Страх, что мы хуже, чем можем, 
И радость того, что все в надежных руках

На ці вихідні випало одразу дві гонки - кантрійна Пуща Осіння та шосейна розділка Київська Осінь. Пропускати жодну з них не хотів, заявився на обидві - кінець сезону, гарна погода, потрібно carpe diem!

Минулої осені поціент ще перебував у початковій стадії хвороби, не заявлявся на всі гоночки підряд і не знав, що Пуща - це класика і традиції київського кантрє, гонку пропустив. З Весняною Пущею '13 теж не склалось. Тому Осіння Пуща '13 стала моєю першою Пущею! У вечір перед стартом подивився список зареєстрованих, чисельність моєї вікової групи (52 гінця, один навіть з Росії, бачив прапорець на рамі) і поставив собі мету - потрапити в 20-ку.

Для тих, хто не знає - Пуща - це 6 км ровняку по просіці, спуск-місток-підйом, 2 км нескладного сінглтреку стежки, знову спуск-місток-підйом, ще 8 км ровняку і так двічі. Ідеальні умови для відсижування на колесі шосейної тактики.

Броварські Дюни - 2013

Цьогорічний марафон в Броварах став для мене прикаткою нового стампіка-найнера. Завдяки чудовій організації, класній допрацьованій трасі, сухій погоді, та гарній компанії зловив кайф! Результат при цьому показав відстійний. Амерс, зайнявши тут сьоме місце, заявив, що він говно. Я приїхав тридцятим, тому навіть гівном себе назвати не можу :). Зате у мене є сурова фотка з гонки!

Я *уярю, *уярю, а воно - нє, не йде! (с) Звіт про МТБ марафон Пилипець.

На Пилипецький марафон я зареєструвався одразу, як побачив положення про гонку, ще у травні! Багато разів був у тих місцях в піших походах, на лижах, і навіть одружувався я в Пилипці, на Гимбі, тому це місце для мене знакове!

Мій весільний кортеж, підйомник на Гимбу, 2009 рік ;)

Є прогрес! "Е-літній Яр", Житомир

- Ты какой?

- Третий!

- Молодец, я думала ты пятый!

- Третий плов ем!

В неділю ганялись в Житомирі. О 8.30 я був на Житомирській, через 5 хвилин підкотив Амєрс на своєму 8,5 кг ахтунгу (це ще резина важка була), а ще через 20 хвилин ми уже валили по прекрасній Житомирській трасі в пєпєлаці Скарамуша. Все-таки їхати 1,5 години з двома цікавими співрозмовниками, під металіку і офспрінг, з кондьором - значно, знааачно приємніше, ніж 2,5 год. в унилому ржавому богданчику під гопца-дрица лайцаца. І тепер я точно знаю, універсал - мій вибір.

Приїхали, розпакувались, зарегались, на прикатку. Траса мені одразу сподобалась - є де поригати, є де відпочити, є технічні спуски і вертольотики - треба було думати, вибирати траекторію. Орги постарались, накопали контр-схили, зробили волл-райдик, кілька трамплінчиків - красота!

Перед стартом аматорів розминаюсь до останнього і провтикую місце на старті. Стаю ліворуч в перший ряд і одразу після відмашки ловлю кілька ям в траві, сповільнюючись і пропускаючи вперед десяток гінців, частина з яких виявляюється відчутно повільнішими за мене. Тягнусь за ними по сінглу до першого ригального підйому. Ага - позлазили з веліків, голубчики! На 1-2 рівномірно кручу, проходжу кількох "пішоходів" ще до виположування.

І тут Юра поїхав даунхіли

З перших же хвилин перегляду траси етапу Чемпіонату Києва в Голосієво я зрозумів - ось він, момент істини. Або я далі буду перед крутими спусками, як переляканий осел, блокувати колеса, бігати на своїх двох і приїзжати на фініш попереду лише артапедів на топталках, або...

І на другому колі перегляду я таки почав їхати спуски! Залишилось два місця, де я все-таки зістрибував з вела і біг, отаких:

але все решта уже проїзжалось, в тому числі такі ділянки, від виду яких минулого року мої булки починали жувати памперс.