Огляд BG Grail Longfinger

Поділюсь враженнями від спешівських рукавичок, які мені випала нагода потестити.

Велорукавичкам я раніше не приділяв уваги - обидві пари коротких куплені на розпродажах "на вагу", єдині довгі - жорсткі ендуро-рукавички однієї словенської фірми, від назви якої в Животного сіпається око і прокидається пишномовність. 

А тут, значить, Спеш. Лінійка рукавичок у них епічєська, одних легких "лонгфінгерів" цього року 6 моделей, плюс ендуро з додатковим захистом, плюс кілька моделей водовідштовхуючих зимових.

Хотілось потішити себе якісними універсальними рукавичками з довгими пальцями, щоб і на шоссер, і bike-to-work, і кантрє. Тим більше, що після заміни гріпсів на стампіку, руки почали затерпати після години на велі. Перемірявши усе, що було в магазині, причому в двох суміжних розмірах, зупинився на BG Grail Longfinger. 

Дубки Весна 2014. Усе спочатку.

Наступної зими я тренуватимусь... Наступної зими я 

тренуватимусь... Наступної зими я тренуватимусь..

 - внутрішній діалог монолог в кінці другого кола.

Після таких результатів звіти писати не хочеться. Але потрібно публічно зафіксувати факт своєї ганьби і рухатись далі.

Отож, Дубки Весна 2014 - 14/22. Минулого року - 30/49. При тому, що минулорічний результат показано на дубовому 13-кілограмовому сиксері на асері, цьогорічний - на стампіку 29" (після гонки в руки потрапив безмен, зважив - 12,1 кг з гівном на колесах). Але пофіг вєлік - мене рідного зараз 82 кг, на 5 більше, ніж минулої осені, і ці 5 кг - явно не м'язи.

Ключовим показником повної функціональної непридатності моєї тушки  стали ноги. На піку минулорічної форми я задихався, заганяв пульс в 200, на фініші в очах темніло і після хотілось поригати, але ноги тягнули усе і не скаржились. А тут я на четвертому апхілі відчув, що мязи забиті і на більше не здатні. Пічаалько.

Бобік здихає

Порівняння геометрії деяких топових найнерських рам 2013

Прочитав пост Юри Ганусяка про порівняння топових хардтейлів на базі Кадейла, Гарбарука і Спеша і вирішив поділитись табличкою з даними, які я зібрав, коли вибирав гоночний найнер.

В таблиці порівнюється геометрія таких найнерів 2013 року (в довільному порядку):

- Merida Big Nine Carbon
- Garbaruk 29 (звісно карбон)
- Focus Raven Carbon 29 
- Specialized Stumpjumper Comp Carbon
- Cannondale F29

X-Zone Forza елімінатор '13

Звітик про елімінатор, з прицілом на тих, кого не було. Так Амерс, я про тебе.

Ранок почався з мук вибору - на чому їхати. Стампік відкинув зразу - важкі колеса і ще важча резина. В поточному сетапі це зовсім не спринтерський велосипед. Підмивало взяти шоссер - 8,5 кг і тонкі сліки. Але я не надто взагалі не володію технікою поворотів на шоссері, а траса Forza складається практично з одних поворотів (див. схему). Крім того, не радувала перспектива потрапити на шосерочку в завал.

Схема траси. Жовтий місток - зрізка.

Тому на картодром приїхав на своїй старій мерідці - 12,7 кг надійного чугунію на вібряках і 1,75'' сліках роад крузер. І не помилився.

Гайок Осінь 2013

С утра садимся мы в телегу,

Мы рады голову сломать

И, презирая лень и негу,

Кричим: пошёл! Ебёна мать!

(с) Пушкін Олександр Сергійович

От і закриття мого першого повноцінного сезону. Завдяки групі здоров'я ОФП на МТБ за останній місяць вийшов на непогану, як для хом'яка, форму. Після 16-го місця в Пущі метою-мінімум на Гайок стала десятка в любителях.

Пуща осіння '13: субота вдалась.

Но мы идем вслепую в странных местах, 
И все, что есть у нас - это радость и страх, 
Страх, что мы хуже, чем можем, 
И радость того, что все в надежных руках

На ці вихідні випало одразу дві гонки - кантрійна Пуща Осіння та шосейна розділка Київська Осінь. Пропускати жодну з них не хотів, заявився на обидві - кінець сезону, гарна погода, потрібно carpe diem!

Минулої осені поціент ще перебував у початковій стадії хвороби, не заявлявся на всі гоночки підряд і не знав, що Пуща - це класика і традиції київського кантрє, гонку пропустив. З Весняною Пущею '13 теж не склалось. Тому Осіння Пуща '13 стала моєю першою Пущею! У вечір перед стартом подивився список зареєстрованих, чисельність моєї вікової групи (52 гінця, один навіть з Росії, бачив прапорець на рамі) і поставив собі мету - потрапити в 20-ку.

Для тих, хто не знає - Пуща - це 6 км ровняку по просіці, спуск-місток-підйом, 2 км нескладного сінглтреку стежки, знову спуск-місток-підйом, ще 8 км ровняку і так двічі. Ідеальні умови для відсижування на колесі шосейної тактики.

Броварські Дюни - 2013

Цьогорічний марафон в Броварах став для мене прикаткою нового стампіка-найнера. Завдяки чудовій організації, класній допрацьованій трасі, сухій погоді, та гарній компанії зловив кайф! Результат при цьому показав відстійний. Амерс, зайнявши тут сьоме місце, заявив, що він говно. Я приїхав тридцятим, тому навіть гівном себе назвати не можу :). Зате у мене є сурова фотка з гонки!